Високий рівень підготовки випускників факультету маркетингу із суспільно-політичних, загально-економічних, технічних і профілюючих дисциплін забезпечує успішне виконання ними всього комплексу фахових завдань, що створює надійну основу для здійснення успішних ділових операцій підприємств і організацій маркетингової орієнтації.

ІСТОРІЯ ФАКУЛЬТЕТУ

Історія розвитку спеціальностей факультету маркетингу починається з 1906 року, коли за ініціативою професора Київського університету Св. Володимира М. В. Довнар-Запольського Міністерство торгівлі і промисловості дозволило відкрити у Києві Вищі комерційні курси з чотирирічним терміном навчання. Випускникам курсів забезпечувалися знання організації торгівлі, торговельного обігу, купецьких промислів. Фахова підготовка випускників дозволяла їм займатися торгово-промисловою діяльністю від свого імені і на власні кошти.

У 1908 році, як уже зазначалось раніше, Вищі комерційні курси було перетворено на Київський комерційний інститут з двома факультетами — економічним і комерційним. У той час на комерційному факультеті навчалось 332 особи. Отже, в історичному аспекті можна вважати, що факультет маркетингу свої витоки почав саме з того часу.

У 1912 році також функціонували факультативні відділення комерційного діловодства, педагогічні і спеціалізовані групи з вивчення іноземних мов, що мало велике значення для обраної кар’єри. Для унаочнення навчального процесу, особливо на комерційному факультеті, був створений музей товарознавства, в якому функціонувало 16 відділів, і зокрема такі, як мануфактурний, металургійний, шкіряного виробництва, кустарного виробництва, сільськогосподарський.

Багато років на комерційному факультеті працювали відомі в країні та у світі вчені: Є. Є. Слуцький, О. М. Андерсон, В. А. Бажаєв, Д. О. Граве, В. Г. Шапошников, П. р. Сльозкін, О. О. Богомолець, П. Ф. Єрченко, О. М. Гіляров, М. Б. Делоне, Є. О. Патон та ін.

Навчання на комерційному факультеті завершувалося випускними іспитами, які приймала комісія під головуванням декана. За результатами іспиту випускники комерційного факультету, які показали відмінні знання, одержували звання комерційного інженера першого або другого розрядів. Крім того, кожному випускнику інституту надавалося звання почесного громадянина і право носити значок свого навчального закладу.

Зміст навчання, характер та філософія практичної діяльності розвивав у студентів комерційного факультету особливий погляд на життя, інтуїцію, уміння налагоджувати партнерські та ділові стосунки. То ж не дивно, що в різні роки на факультеті навчалися такі відомі особи, як знаменитий письменник, автор однієї із самих нещадних книжок про революцію та громадянську війну «Конармія» І. Е. Бабель (1916 р.); засновник та художній керівник Московського державного єврейського театру С. М. Міхоелс (1915 р.); видатний учений у галузі застосування математичних методів в економічних дослідженнях, плануванні і управлінні, лауреат Державної премії, доктор економічних наук, професор Л. Ю. Мінц (1914); учасник Жовтневої революції 1917 р. у Києві, ім’ям якого названо Московський державний технічний університет, М. Я. Бауман (1915 р.); режисер Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка, лауреат Державної премії, заслужений діяч мистецтв УРСР В.Браун (1919 р.); видатний кінорежисер О. П. Довженко (1918 р.) та багато інших.

Подальші трансформації в університеті позначились на зміні назви факультету маркетингу, який фактично започаткував своє сучасне реноме у 1965 році, коли в університеті був відкритий його попередник — факультет економіки праці та матеріально-технічного постачання. Слід відзначити, що в рамках окремих спеціальностей Київського інституту народного господарства підготовка економістів з праці розпочалася ще в 1956 р., а трохи пізніше — з економіки матеріально-технічного постачання. У 1988 році факультет економіки праці та матеріально-технічного постачання був перейменований на факультет управління трудовими і матеріальними ресурсами, а в 1994 р. — на факультет маркетингу. У різні роки деканами факультету працювали професори та доценти С. О. Кошелюк, В. С. Жученко, В. М. Данюк, А. Ф. Павленко, Ю. І. Пітюренко, І. Т. Бондарук, В.Я. Кардаш.