Ці слова гімну, який певно, що знає кожен, співають студенти всіх курсів і всіх факультетів починаючи з початку другого семестру після сесії і аж до закінчення улюбленого фестивалю. Вибух емоцій, пристрастей - все як завжди, проте, щось таки було інакше.

Команда факультету управління персоналом та маркетингу - зовсім молода, складалася з студентів 1-3 курсу, та одного з режисерів – постановників студента 5 курсу Шевченка Дмитра, досягла своєї мрії – перемоги у СТУДБУМі.

Проте ця перемога не прийшла до нас дуже легко. 2 місяці 50 студентів факультету жили однією мрією, дихали одним повітрям, робили те, що справді подобається і змогли показати найкращий результат! Серед студентів, які приймали участь були не лише 1 і 2 курс, а й 3 і навіть 5 курси, тобто люди, які вже мали б думати про своє майбутнє, працювати… Проте вони знаходили в собі сили та бажання, щоб продовжувати займатися улюбленою справою, тим, що надихає, те, що дійсно важливо!

Ось як Мельникова Наталія – голова профбюро ФУПтаМ, - розповідає про перемогу:

Проте ми були б не ФУПтаМ, якби за 2 тижні до виступу, не вирішили повністю змінити концепцію, номери…повністю все! Чому? Багато з наших ідей ми побачили у виступах інших факультетів, щось здалось нам не актуальним, а щось могло бути гарним візуально, проте зовсім не запалювало. І змінивши повністю виступ ми вирішили діяти за тим принципом, що і завжди – просто вийти на сцену та отримати задоволення від свого виступу, від наших ролей та сценарію, показати себе та команду, робити ту спільну справу, яка не лише приносить задоволення, а й об’єднує в міцну сім’ю, факультетську сім’ю, яка попри всі негаразди, амбіції, творчі непорозуміння завжди залишається єдиним цілим, де кожен не сам за себе, а за команду. І так, гімн як найкраще підкреслює нашу ситуацію, та й, мабуть, кожної команди: «руки разом, з’єднує серця…».

Ці серця поєдналися назавжди, хтось знайшов кращих друзів, а хтось –кохання… Не можливо відмовитись від того, чим починаєш дихати хоча б раз….

Але повертаючись до виступу нашої команди: шалений адреналін, щастя, злість, гордість…  Велика кількість почуттів та емоцій охоплює після виступу. Ейфорія! Проте це все ніщо в порівнянні з тим, що ми відчули під час фіналу конкурсу. Ми отримали нагороди в таких номінаціях як: «Режисура та інтерпретація теми», «Краща жіноча роль – Марія Сандрацька», «Вокально-хореографічний номер», «Вокально-інструм-хореограф номер», «Фінальний номер». Отримання кожної з номінацій супроводжувалось шоком та неймовірними емоціями, адже ми не очікували, що зможемо настільки сподобатись глядачам та журі.

І ось цей хвилюючий момент, коли всі команди на сцені в очікуванні найголовніших результатів – оголошення 3, 2 та 1 місця… Шалене хвилювання, серце колотиться, пришвидшується пульс … При оголошенні 2 місця краєм ока бачу, що команда знітилась і хоче покидати сцену, проте саме у цей момент все ще жевріє надія зі словами «А може…?»…І…так-так-так! Ми перемогли! Вперше в історії фестивалю факультет управління персоналом та маркетингу переміг! Щастя, адреналін, вибух емоцій…Стан, коли не бачиш нікого, ти літаєш по залу і розумієш, що ось щастя.

Так як радів ФУПтаМ, мабуть не радів ніхто. Це справді було неймовірно круто. Дякуємо всім тим, хто підтримував і попри усе привітав і залишався поряд!

Ми вас дуже любимо і вдячні за все. А особливо ми вдячні адміністрації нашого факультету! Бачити їх щасливі погляди, чути величезну кількість слів вдячності і розуміти, що у нас завжди є міцний тил, який підтримує та пишається нами – неймовірно! Дякуємо!

З любов’ю,
Ваш ФУПтаМ!