Факультет маркетингу

Майбутнє українського туризму: інноваційні рішення студентів КНЕУ для повоєнного відновлення громад18 Травня 2026р.

У Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбулася знакова подія — 93-тя студентська наукова конференція, присвячена величній даті, 120-річчю КНЕУ. Цьогорічний науковий форум пройшов під надзвичайно актуальним гаслом: «ІННОВАЦІЙНІ ПРОЄКТНІ РІШЕННЯ НА ШЛЯХУ ДО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ».

Особливий інтерес, жваві дискусії та високу оцінку експертного середовища викликала робота Секції 2 «Трансформація та відновлення туризму в Україні: від кризового управління до сталих європейських моделей», організована кафедрою регіоналістики і туризму. Молоді дослідники презентували понад два десятки комплексних проєктів, спрямованих на переосмислення туристичної карти України, діджиталізацію галузі та підтримку конкретних територіальних громад.

Ключові вектори наукових пошуків студентства.
Аналіз доповідей учасників секції продемонстрував глибоке розуміння сучасних викликів та формування нових, прогресивних підходів до розвитку індустрії гостинності:

  • Стратегічний розвиток та стійкість громад: Особливу увагу було приділено розробці європейських моделей для конкретних дестинацій. Студенти презентували стратегічні орієнтири для Ржищівської (екотуризм у контексті Порядку денного 2030), Білогородської, Ямпільської, Томашпільської, Крижопільської та Тульчинської громад.
  • Соціальна відповідальність та інклюзія: Надзвичайно актуальним став вектор дослідження інклюзивних рекреаційних практик для ветеранів як основи соціальної стійкості територій у межах повоєнного відновлення.
  • Діджиталізація та інновації (Phygital): Молоді науковці обґрунтували впровадження phygital-навігації, децентралізованого управління, інтеграцію мобільних додатків у тематичні тури, а також проаналізували бар'єри на шляху цифровізації малого туристичного бізнесу.
  • Адаптація ринку до умов війни: У полі зору дослідників опинилися антикризові стратегії туроператорів, трансформація внутрішнього попиту, оцінка рекреаційної ємності територій та пошук альтернатив традиційному купально-пляжному туризму Причорномор'я і Приазов'я у внутрішніх регіонах країни.
  • Локальна автентика та крафт: Ряд робіт було присвячено використанню локальної гастрономії, проєктуванню крафтових, ремісничих та weekend-турів як інструментів відновлення локальної ідентичності.


Панорама доповідей та наукове керівництво.
Високий теоретичний та практичний рівень представлених робіт забезпечено системною підтримкою провідних викладачів кафедри регіоналістики і туризму:

  • Під керівництвом к.н.держ.упр., доцента Т. О. Тимошенко магістранти та студенти старших курсів (А. Яковенко, В. Кондратенко, В. Демченко, А. Поліщук, С. Бажан) презентували системні інноваційні моделі — від розрахунку рекреаційної ємності Томашпільської громади та екологізації Ржищева до інноваційної комунікації Крижопільської громади й phygital-маршрутів.
  • Дослідження під керівництвом професора, к.е.н., доцента О. Г. Богославець сформували потужний блок прикладних рішень щодо адаптації внутрішнього туризму (О. Литус, В. Похиленко, К. Мельничук, С. Піменов, О. Примаченко, О. Якубова, А. Ільчук, А. Рибалка, І. Мажутов, К. Савченко), охопивши все — від цифрового планування подорожей до розвитку гастрономічних та сімейних турів.
  • Актуальні питання антикризового менеджменту, повоєнного відновлення курортів та європейського досвіду ціноутворення музеїв для молоді презентували вихованці доктора філософії з публічного управління та адміністрування, доцента В. В. Царука (О. Войтинський, А. Компанець).
  • Проблематику просторового аналізу, транспортної доступності територій та інструменти відновлення ідентичності через фестивальну культуру на прикладі Тульчинської та Білогородської громад розкрили студенти під керівництвом к.е.н., доцента О. В. Шевчук (В. Жавжарова, М. Грищенко, В. Кошинська).
  • Альтернативні шляхи розвитку внутрішнього купально-пляжного туризму та ТІЦ як інструмент управління туристичною дестинацією під науковим супроводом к.п.н., доцента Н. О. Бойко (В. Дещенко, М. Краля, В. Рассказова).
  • Питання цифровізації малих підприємств та тенденції турів вихідного дня на регіональному рівні висвітлено під керівництвом к.е.н., доцента І. О. Ілляшенко (Д. Федоренко, А. Сакада).


Підсумки:
93-тя студентська наукова конференція вкотре довела, що КНЕУ на порозі свого 120-річчя залишається флагманом підготовки креативної, патріотичної та високопрофесійної наукової еліти. Студентські проєктні рішення для туристичної галузі — це не просто теорія, це готові дорожні карти для українських громад, що наближають наше економічне та соціокультурне відродження на засадах сталості та європейської інтеграції.
На конференцію завітали колеги з незламного міста Запоріжжя, які вже не перший рік проєктують і розвивають масштабний туристичний маршрут «З Варяг у греки», що поєднав громади Запорізької та Дніпропетровської областей вздовж Дніпра. Колеги високо оцінили підготовку доповідей студентів та перспективу реалізації спільних науково-освітніх ініціатив.

Щиро вітаємо учасників, наукових керівників та оргкомітет із блискучими результатами та бажаємо нових звершень на благо України!